Стратегія розвитку

Завантажити: "Стратегія розвитку"

 


В Україні запустили застосунок WhiteribbonUA для постраждалих від домашнього насилля  

Він виглядає як календар і має прямий зв'язок із поліцією. Також в додатку зібрані номери телефонів усіх служб екстреного виклику. Є можливість пошуку найближчого центру підтримки.

Якщо постраждалій людині необхідно втекти, є інструкція, як терміново зібрати сумку та що треба із собою взяти. А ще там можна пройти тест, і виявити чи є ваші стосунки токсичними.

Переходьте на сторінку STOP ABUSE UKRAINE та дізнавайтеся, де завантажити та як активувати додаток.


Дедалі частіше в мережі набувають розголосу випадки нападів, докучань та домагань у потягах Укрзалізниці. Не менша кількість подібних злочинів залишається замовчаною. Надзвичайно важливо знати, як діяти в подібних ситуаціях. Гортайте карусель, щоб дізнатись алгоритм дій, та зберігайте, щоб завжди мати під рукою


 

1 грудня –

Всесвітній день боротьби зі СНІДом  

 

1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. За останні роки розповсюдження ВІЛ-інфекції серед підлітків та молоді набуло характеру епідемії. 

 

Безумовно, СНІД – це трагедія для всієї людської спільноти. У суспільстві ми повинні з особливим співчуттям і підтримкою ставитися до людей з ВІЛ, адже найчастіше вони відчувають себе самотніми у боротьбі зі страшною недугою.

Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД.

 

Незважаючи на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою.

Соціальні контакти з ВІЛ-позитивними і сьогодні супроводжуються міфами та безпідставними страхами інфікування.

Допоки не існує вакцини чи можливості лікування, основними завданнями профілактичної роботи залишаються: 
розповсюдження інформації; 
захист себе та інших; 
розвиток поведінкових навичок.

 ВІЛ-інфекція – це одне з хронічних вірусних захворювань, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що призводить до глибокого порушення імунної системи, яке визначають медичним терміном «імунодефіцит».

 

Коли ВІЛ потрапляє в організм людини, він проникає у клітини імунної системи та руйнує їх. Перебуваючи в клітинах, вірус «маскується», тобто стає невидимим для імунної системи. Мішенню для ВІЛ в організмі людини є лімфоцити, які мають на своїй поверхні CD4-рецептори. Такі лімфоцити називаються CD4-лімфоцити.

 

Стійкість ВІЛ у зовнішньому середовищі

 

• В сухій плямі крові, яка містить ВІЛ, активність вірусу зникає протягом кількох діб.

 

• У великій кількості крові при температурі 23–27 °С активність вірусу зникає через 15 діб.

• У продуктах крові, призначених для переливання, вірус може залишатися активним

протягом багатьох років, у замороженій сироватці крові – до 10 років.

• ВІЛ швидко гине при використанні дезінфекційних засобів, ультрафіолетового випромінювання. При нагріванні вище 56 °С вірус втрачає активність через 30 хвилин.

Як передається ВІЛ

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції

1. Статевий

2. Гетеросексуальний, гомосексуальний - (при будь-яких формах статевих контактів).

3. Парентеральний


4. Через кров та інші біологічні рідини
При переливанні інфікованої крові або її компонентів. 
При використанні кров’ю, інфікованою ВІЛ, шприців або інструментів. 
При пересадці органів, інфікованих ВІЛ. 
Інфікування через пошкоджену шкіру або слизові оболонки людей, які контактують з кров’ю та деякими іншими біологічними рідинами людей, які живуть з ВІЛ.

5. Від матері до дитини (перинатальний)

 

Вертикальний - під час вагітності через плаценту.
Під час пологів.
Горизонтальний - при грудному вигодовуванні дитини.

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ПОБУТОВИМ ШЛЯХОМ:
• при дотиках, рукостисканнях, обіймах;
• через поцілунки;
• при спільному проживанні в одній квартирі;
• через посуд;
• через їжу;
• через постільну білизну, іграшки;
• через повітря (зокрема при чханні та кашлі);
• при купанні у воді;
• через ручки дверей, крани, унітази;
• через спортивне знаряддя;
• через гроші;
• при укусах комах або тварин.

Перебіг ВІЛ-інфекції

Імунна система дорослої ВІЛ-інфікованої людини протягом перших декількох років після інфікування, незважаючи на шкоду, якої завдає вірус, працює порівняно добре. В цей час немає практично ніяких симптомів захворювання, за винятком збільшення лімфатичних вузлів та легких захворювань шкіри. Більшість дорослих людей на цій стадії захворювання не підозрюють, що вони інфіковані ВІЛ. Тільки через декілька років, коли імунна система стає слабкішою, з’являються прояви захворювання, які дають підставу запідозрити ВІЛ-інфекцію.

Тривалий період, коли люди, які живуть з ВІЛ, почуваються добре, називають латентною, або прихованою, фазою захворювання. В дорослих людей вона може тривати до 5–8 років, а іноді й довше.

Прогресування ВІЛ-інфекції, окрім опортуністичних інфекцій, може супроводжуватися значною втратою маси тіла (виснаженням), ураженням центральної нервової системи (ВІЛ-енцефалопатією), розвитком пухлин. Стадію захворювання, коли імунна система ВІЛ-позитивної людини є зруйнованою, називають СНІДом, а стани, які розвиваються на цій стадії, – СНІД-індикаторними.

Відповіді на часті запитання

1. Чи існує можливість інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом?

Ні, інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом неможливо. Всі види побутових контактів із ВІЛ-позитивними людьми не можуть призвести до інфікування ВІЛ. ВІЛ-інфекція не може бути перешкодою спільному проживанню, використанню предметів побуту, посуду та ін. Всі види побутових контактів – рукостискання, дотики, обійми є цілком безпечними.


2. Чи означають терміни «ВІЛ» і «СНІД» одне й те ж?

Ні, терміни «ВІЛ» і «СНІД» не є синонімами. ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, він викликає ВІЛ-інфекцію. СНІД означає синдром набутого імунодефіциту – це одна зі стадій ВІЛ-інфекції. В людей, які живуть з ВІЛ, не на всіх стадіях захворювання спостерігається порушення стану імунної системи, тобто є імунодефіцит. Тому не в усіх ВІЛ-інфікованих розвивається СНІД. Сучасне лікування ВІЛ-інфекції дозволяє запобігти руйнуванню імунної системи і розвитку СНІДу або сприяє відновленню імунітету. У випадках відновлення імунітету в людини зникають симптоми СНІДу, але вона залишається ВІЛ-інфікованою.


3. Чи всі діти ВІЛ-позитивних матерів інфікуються ВІЛ?

Ні, не всі діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями, інфікуються ВІЛ. За умови відсутності профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини ризик інфікування дитини складає 35 %. Програма профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини дозволяє суттєво знизити цей ризик. Стратегічним завданням цієї програми є зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини до 1–2 %, що надасть можливість майже всім ВІЛ-інфікованим жінкам мати здорових дітей.


4. Чи існує вакцина, що може запобігти інфікуванню ВІЛ?

Ні, на жаль, не існує. Вчені багатьох країн світу працюють над створенням такої вакцини. Однак ефективність наявних наукових розробок ще не доведено. Впровадження таких вакцин у практичну медицину є питанням майбутнього, а не сьогодення.

 

 

Ознайомитись із сучасним станом проблеми ВІЛ/СНІД у світі та Україні, сформувати толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей і розуміння шляхів запобігання розповсюдженню ВІЛ та подолання наслідків епідемії; сформувати розуміння того, що тільки здоровий спосіб життя, їх поведінка та вчинки є гарантом запобігання ризику Ви можете на відповідних сайтах:

www.helpme.com.ua – Національна лінія телефону довіри з питань ВІЛ/СНІДу;
www.ucdc.gov.ua  – ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України»;
www.msmua.org  – МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»;
www.unaids.org.ua  – ЮНЕЙДС, Об'єднана Программа ООН з ВІЛ/СНІДу.

Також пропонуємо нові корисні ресурси з даної тематики:

www.knowledge.org.ua  – онлайн-платформа «Центр Знань», що об’єднує знання та досвід експертів, організацій з України, Білорусі, Молдови, Грузії та Азербайджану з питань профілактики ВІЛ-інфекції серед підлітків, в тому числі підлітків груп ризику. «Центр Знань», насамперед, створений для тих, хто працює у сфері профілактики ВІЛ серед підлітків. Платформа буде корисною для осіб, які приймають рішення, для соціальних дослідників, соціальних працівників, вчителів, батьків, а також і для самих підлітків.

www.svidanie.org.ua – відеосайт, створений для того, щоб привернути увагу молоді до власної сексуальної поведінки. Це більше, ніж просто віртуальне побачення, в результаті якого користувач отримує повідомлення на особистий e-mail або мобільний з контактами клінік і закликом пройти тест на ВІЛ.

Інструкції для викладачів

Право на соціальні стипендії мають студенти, які навчаються за державним замовленням у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти,  не перебувають в академічній відпустці та не мають академічних заборгованостей, із числа:

1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіт”;
2) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія);

3) шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

4) осіб, які стали студентами  протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

5) осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

6) дітей, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

7) дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

8) дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

9) дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю I-III групи;

10) студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;

11) осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

11-1) дітей померлих учасників Революції Гідності, учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;