Рекомендації сім’ям військовослужбовців

1. Доки військовослужбовець перебуває на війні , не розповідайте йому про свої страхи і тривоги, не плачте в трубку. Людина на війні живе на межі своїх можливостей. Якщо у неї не буде впевненості, що вдома все добре, – вона не зможе ефективно виконувати бойові завдання. Військовому потрібно дати зрозуміти, що вдома чекають його якнайшвидшого повернення, за нього переживають, його люблять, і знають, що він повернеться живий, здоровий і з перемогою.
2. Переживання в сім’ях військових неминучі, але рівень хвилювання можна знизити, обмеживши доступ до ЗМІ і захистивши себе від повідомлень «все пропало». Є зв’язок з вашим сином/чоловіком/братом – з ним все добре. На все інше краще не звертати уваги.
3. Вільний час краще витратити не на перегляд телевізора, а на будь-яку діяльність, пов’язану з наданням допомоги нашим солдатам. Наприклад, допомагати пораненим у госпіталі. Плести сітки для військових. Не дозволяти собі лінуватися.
4. Найскладніше у такій ситуації матерям військових. Багато хто з них часто опиняється на межі відчаю. Для них вкрай важливо, щоби поруч була присутня людина, яка морально сильніша і здатна контролювати емоції. Дайте їм зрозуміти, що поруч є хтось, хто може підтримати і допомогти.
5. Приготуйтеся, що військовослужбовець, який повернувся з війни, – це вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, ймовірно, проявами агресії. Повернення до мирного життя може затягнутися, але без любові, турботи, тепла і, найголовніше, прийняття сім’ї, – воно стане практично неможливим
6. Пам’ятайте: людина, що пройшла війну, стала набагато сильнішою, мудрішою і досвідченішою. Він повернувся. Живий. Повернувся саме до вас. Все інше – труднощі, які можна пережити, якщо ви налаштовані на те, щоб прожити з людиною щасливе життя.
7. Не відгороджуйтеся. В іншому випадку військовий залишається сам на сам зі своїми спогадами, які інколи є небезпечними для психічного здоров’я. Це призводить до внутрішнього конфлікту, який буде поступово посилюватися. У підсумку їх може бути багато і всі вони будуть деструктивні для особистості й соціуму.
8. Слухайте його. Це важливо. Військовослужбовець має зрозуміти, що поруч з ним його рідна людина, яка прийме його будь-яким. Має відчути, що він потрібен. Багато хлопців закриваються в собі, якщо бачать, що дружина відкидає його новий досвід і каже, що не хоче чути про вбивства і кров. Але він цього забути не може, а поділитися йому більше нема з ким. Відсутність цієї можливості може спровокувати серйозні проблеми з психікою. Дім має стати для нього місцем, де можна розслабитися і бути самим собою.
9. Забороніть собі ображатися. Не можна будувати здогади «… він зі мною не говорить, тому що …». Не можна поводити себе як жертва. Людина була в ситуації, де все по-справжньому. У зоні бойових дій немає тієї дипломатії, до якої ми звикли у повсякденному житті: там щось не скажи, тут посміхнися, умовності збережи, так себе не поводь. Військовослужбовець налаштований категорично, він так звик. Через це можуть виникати конфлікти.
10. Щоб чоловік швидше адаптувався, його потрібно залучати до повсякденного життя. Він має розуміти, що він потрібен тут і не є тягарем. В іншому випадку, у свідомості військових виникає двояке відчуття – там він герой, а тут дружина робить все сама, щоб він начебто відпочив. У жодному разі не можна жаліти людину, потрібно залучати її до побутових питань у міру готовності.
11. Якщо немає різко агресивних форм поведінки, не можна відгороджувати дітей від батька. Дитина – це додаткова ниточка, яка прив’язує військового до реального життя. Діти розуміють більше, ніж Ви думаєте.
12. Якщо військовослужбовцю починають снитися жахіття – зверніться до психотерапевта або психолога. Вони допоможуть створити комфортні умови, які сприятимуть усвідомленню безпеки. Приклад: повернувся додому без видимих фізичних ушкоджень. Однак, коли дружина вимикала світло і вони лягали спати, йому здавалося, що поруч орки, які можуть його задушити. Він починав захищатися. Ситуацію врятувала порада психолога залишати включеним нічник. Людина прокидається від жахіття, дивиться навкруг, бачить, що вона вдома, життю нічого не загрожує, жодних орків немає, а поруч кохана дружина.
13. Усвідомлення, що поруч кохана дружина змінює розуміння, що поруч бажана дружина. Нерідко військовослужбовці кажуть, що пропадає сексуальний потяг і з’являється агресивний настрій. З цим можна впоратися. Дружині потрібно підходити до чоловіка з боку, супроводжуючи це голосом. Ласкаво погладжувати спину і плечі, ніжно обіймати. Його потрібно поступово привчати, що вся небезпека минула і удару в спину не буде.
14. Якщо чоловік не витримує фізичних контактів, приготуйтеся до того, що потрібно поступово, день за днем, ймовірно – тиждень за тижнем, налагоджувати цю ситуацію. Він має «відтанути». Згадайте, як годували в парку білочок. Ви протягуєте їй руку з горіхами і чекаєте, доки вона не зрозуміє, що ситуація безпечна і ви бажаєте їй добра – хочете погодувати її саме зі своєї руки. З людиною механізм той самий. Чоловіку потрібно дати зрозуміти, що він може прийти до вас у будь-який момент. Ось ваша рука, ви поруч і будете чекати стільки, скільки потрібно, щоб він зміг протягнути свою руку у відповідь.
15. Буває, що людина, яка повернулася з війни, довго мовчить, але в якийсь момент «зривається і починає трощити все навколо». У таких ситуаціях потрібно максимально прибрати всі колючо-ріжучі предмети, щоб вони не потрапили під руку, обмежити перебування на кухні.
16. При проявах агресії на словах, – намагайтеся говорити спокійно. Буде дуже складно, тому що всередині все закипить, але піддаватися на цю агресію не можна. Потрібно своєю поведінкою, інтонацією і реакцією давати зрозуміти, що Ви усвідомлюєте, як йому важко. Або що вам складно це зрозуміти, але від того, що на Вас кричать, зрозуміліше не стає.
17. Агресія рідко виникає в колі сім’ї. В основному це відбувається в компаніях: хтось сказав «зайве» слово, неправильно зрозумів, неправильно подивився. Якщо Ви бачите, що ваш чоловік/брат/друг починає заводитися, постарайтеся заручитися підтримкою друзів, які є поруч, і вивести людину із зони ризику. Якщо в компанії появляється людина, яка може спровокувати бійця на конфлікт (це завжди помітно), потрібно зробити все можливе, щоб уникнути такої ситуації.
18. Якщо прояви агресії супроводжуються зловживанням алкоголю, потрібно негайно звертатися до фахівців. Тому що спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані.
19. Багато військових скаржаться на болі в спині. Пройдіть дослідження: носіння бронежилета і переміщення на бронетехніці тривалий час може стати причиною проблем з хребтом. Якщо не знайдені якісь фізичні відхилення, то травма є психосоматичною. З нею також потрібно звертатися до фахівців. Необхідні масажі, фізіотерапевтичні процедури, плавання, гімнастика.
20. Якщо людина приїхала з війни нетвереза і не тверезіє кілька днів, і це не властиве для її поведінки, – відразу звертайтеся до нарколога або психотерапевта. Коли у людини виникає абстинентний синдром – похмілля – це залежність. На наступній стадії похмілля не появиться, – це означає, що організм вже не пручається, людині потрібна вкрай мала кількість алкоголю, щоб прийти у стан ейфорії. Це вже не побутовий алкоголізм, це залежність, яку потрібно лікувати терапевтично. Те саме стосується залежності від легких наркотиків: вона має лікуватися у фахівців.
21. Якщо боєць не хоче звертатися до психолога або психотерапевта (хоча ви бачите, що йому потрібна допомога), то фахівець має прийти до нього сам. Можна змоделювати ситуацію, коли у вашому колі спілкування появляється людина, яка встановить довірливі взаємовідносини з військовослужбовцем і допоможе йому усвідомити деякі моменти в його поведінці. Не треба боятися звертатися до психологів. *Що не варто робити?*

❌ Уникайте конфліктів.

Негативні емоції різного характеру повертають військового у минуле на війні, де він відчував щось подібне. Негативні емоції вивільняють у ньому воїна, готового до захисту від ворога.

❌ Не намагайтеся зрозуміти реальність, у якій живуть воїни.

❌ Не запитуйте про загиблих побратимів.

❌ Не завантажуйте побутовими справами.

Обмежте військового від сімейних побутових справ на декілька місяців – будьте самостійними у вирішенні дріб'язкових питань.

❌ Обмежте розмови про війну.

Не цікавтеся ходом бойових дій та місцем перебування бійців.

Підтримка військових: Гарячі лінії і чати

*Veteran Hub* Лінія підтримки для близьких ветеранів і військових доступна з усієї України щодня з 8:00 до 22:00 години за телефоном: 067 348 28 68. Усі консультації безоплатні та конфіденційні.

*Центр психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна”* МОЗ України. Тут працюють з розладами, пов’язаними з бойовим стресом, наслідками черепно-мозкових травм (постконтузійний синдром). Консультацію можна отримати за номером: 073 450 6000 або написати на пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. чи в чат-боті.

**Телеграм-канал “Офіс підтримки родин військовослужбовців”**

*“Телефон довіри”* — це цілодобова лінія допомоги, де працюють психіатри і психотерапевти. Тел.: 044-456-17-02 та 044-456-17-25.

• < Попередня
• Наступна >